§ 6. Початок українського національного відродження
4. Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського братства
Працюємо з джерелом
Із доповідної записки керівника ІІІ відділення імперської канцелярії (фактично-політичної поліції Російської імперії)
...Товариство становило собі за мету приєднання до Росії іноземних слов’янських племен, а засобами до цього воно вважало піднесення слов’янських племен до поваги власної їх народності, усунення звичаїв із всього іноземного, знищення ворожнечі і встановлення згоди між ними, схиляння їх до сподівання однієї православної віри, відкриття училищ і видання книг для простого народу. У декого з учасників Українсько-Слов’янського товариства було знайдено... статут, за правилами якого в слов’янських племенах мало установитися народно-представницьке правління... Треба ще відзначити, що ідеї про відновлення в кожній країні народності, мови, власної літератури і об’єднання слов’янських племен у одно ціле не належить тільки особам, причасним до згаданої справи, а становлять об’єкт міркувань багатьох учених, і тих, хто з них займається дослідження взагалі про слов’ян, називають слов’янами. А в Києві і в Малоросії слов’янофільство перетворилося в українофільство. Там молоді люди більше піклуються про відновлення мови, літератури і звичаїв. Малоросії, мріючи навіть про повернення часів колишньої вольниці козацтва і Гетьманщини. [Кирило-Мефодіївське товариство. — В 3 т. — К., 1990. — Т. 1. — С. 62—70]
Робота в парах. Обговоріть і визначте, як влада Російської імперії сприяла появі Кирило-Мефодіївського товариства. Поясніть свою думку, навівши цитати з джерела.
Цікаві факти
Багато зусиль для того, щоб визволити Т. Шевченка із заслання за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, доклала княгиня Варвара Рєпніна-Волконська, яку поет називав своїм «добрим ангелом». Попри погрози представників російської влади, що ці «клопотання» матимуть неприємні для неї наслідки, княгиня не відступила. Хоча її можливості обмежили (офіційно заборонили листуватися з поетом), вона продовжувала діяти через впливових друзів, аж поки в 1857 р. Т. Шевченка нарешті не звільнили.
Сторінками подій
Натисніть на зображення, щоб дізнатися більше.
Василь Капніст
У 70—90-х рр. XVIII ст. на Лівобережжі діяв створений місцевими патріотами-автономістами Новгород-Сіверський гурток. Учасники гуртка виступали за її широку адміністративно-територіальну, культурну й церковну автономію українських земель у складі Російської імперії. Із цією метою в 1791 р. учасник Новгород-Сіверського автономістського гуртка Василь Капніст їздив до Берліна, щоб дізнатися у прусського короля Фрідріха-Вільгельма II, чи підтримає він збройне повстання автономістів проти влади Російської імперії на Лівобережжі. Однозначної відповіді в Берліні В. Капніст не отримав.
30-х рр. XIX ст. українські літературні гуртки з’явилися в імперській столиці — Санкт-Петербурзі. Під впливом «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя, який там жив і працював, українські народні пісні здобули багато прихильників серед місцевої еліти. У 1831—1845 рр. тут перебував також Тарас Шевченко. У 1840 р. в Санкт-Петербурзі вийшло перше видання його «Кобзаря». У 1841 р. у Санкт-Петербурзі письменник Євген Гребінка видав альманах «Ластівка», у якому вперше всі твори було написано українською мовою.
Відкриття в Києві університету Святого Володимира сприяло тому, що на початку 40-х рр. XIX ст. сюди перемістився центр українського національно-культурного життя. Навколо університету згуртувалися молоді українські патріоти, серед яких були Василь Білозерський, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Микола Гулак та інші. У 1845 р. посаду викладача університету отримав Тарас Шевченко.
Грудень 1845 — березень 1847 р.
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
Навчальний фільм