§ 14. Розвиток освіти, науки та літератури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Про єврейські школи

Початкові школи (польськомовні) у Східній Галичині зовсім не приваблювали єврейську меншину. Тому єврейські діти ходили до єврейських релігійних початкових шкіл — хедер або талмуд-тор. Перші були платними, а другі створювали для навчання сиріт і дітей із бідних єврейських сімей. Школи утримували коштом єврейських громад і на пожертвування заможних євреїв. Навчанням дітей займалися маламеди, або книжники. Від другої половини ХІХ ст. замість малоосвічених маламедів прийшли вчителі, які мали ґрунтовну фахову підготовку. Тісні хедери, у яких лише кілька десятків учнів вивчали єврейську релігійну літературу, замінили одно-, дво- і чотирикласні навчальні заклади.
Початкові школи становили важливий елемент традиційної єврейської системи освіти та релігійності, їхня діяльність значною мірою пояснює високий рівень грамотності серед єврейської меншини. Так, після поляків євреї посідали в Україні друге місце за кількістю письменних, які становили 41,7 % від усього населення.
(Лазарович М. В., Лазарович Н. А. Національні меншини України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.: освітній контекст. — URL: https: / / jnos.donnu.edu.ua / article / view / 6506 / 6538)

1. Опишіть єврейську релігійну початкову школу. 2. Чому в єврейських громадах віддавали перевагу єврейським релігійним початковим школам? 3. Висловіть власну думку, яку роль ці школи відігравали у збереженні національної ідентичності єврейства.

У єврейських громадах традиційно приділяли значну увагу освіті. На початку ХІХ ст. переважала релігійна освіта — хедер. До хедера діти йшли у віці чотирьох років і вчилися приблизно десять років. У таких школах діти проводили вісім-дев’ять годин на день і дуже втомлювалися. Блідий, худий, змучений вигляд дитини свідчив про те, що вона насправді вчить Тору (священна книга в юдаїзмі). Закінчуючи школу, діти мали скласти званий випускний іспит за допомогою голки. Меламед (учитель) відкривав Тору, брав голку і будь-яке слово проколював. Відповідно учень, починаючи від того слова, мав відтворити дослівно зміст аж до того слова, де закінчувався слід від голки. Це було кілька аркушів. Такого результату можна було досягти лише механічним повторенням щодня протягом років одного й того самого.
У цей період почали з’являтися і світські школи. Найвідоміша така школа виникла в 1813 р. в Тернополі — школа Йозефа Перля. Усі предмети в ній викладали німецькою мовою. Релігії було присвячено лише три години на тиждень (замість звичних дев’яти). Учителями були німці.

Нові західноєвропейські ідеї, що їх поширювали закарпатські вчені в імперських навчальних закладах, відчутно впливали на формування поглядів молодих росіян. М. Балудянський у своїх лекціях засуджував кріпосницькі порядки, рекомендував «відновити природну свободу і природний порядок у суспільстві». Він уважав за необхідне вивільнити селян і надати їм землю у безстрокову оренду. Залишилася неопублікованою чотиритомна праця вченого стосовно способів вивільнення кріпосних селян у Російській імперії.
Коли імперські ідеологи зрозуміли, які «крамольні думки» пропагують запрошені вчені, вони жахнулися. У 20-х рр. ХІХ ст. розпочалися переслідування за «вільнодумство». М. Балудянський на знак протесту проти заборони вільно проголошувати свої думки в 1821 р. подав у відставку з посади ректора університету.
Крім Петербурзького університету, «справи про вільнодумство» в середовищі викладачів і студентів виникли також у Харківському університеті та Ніжинській гімназії вищих наук. До всіх цих «справ» безпосереднє відношення мали закарпатські вчені. Їх звинувачували в тому, що вони «вкорінюють руйнівні ідеї» серед студентів. П. Лодія та М. Балудянського називали «породженнями революції та шахраями».
Закарпатці намагалися дотримуватися вільного навчання, обміну думками, наукової творчості в той час, коли імперська бюрократія всіляко придушувала те, що могло послабити її владу. Тому ці люди європейської культури зайшли в суперечність з імперською дійсністю. Проте це не применшує значення діяльності закарпатських вчених для поширення європейських ідей у Росії.

Вірш М. Шашкевича «Руська мова»

Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:
Чому ж мова єй немила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?..
https: / / www.ukrlib.com.ua / books / printit.php?tid=688

Вірш М. Шашкевича «Отець ся один…».

Отець ся один
Учителя питав:
«Яким би світом
Синок щастя мав?»
Сей му одповів:
«Навчи бога знати,
Навчи хороше
Читати, писати;
Вмісто імінє
Дай му розум ясний,
Тогда твой синок
Повік буде щасний».
https: / / osvita.ua / school / literature / sh / 78253 /

1. Які запитання у своїх віршах ставить перед читачами М. Шашкевич? 2. Висловіть думку, як пов’язані між собою ці питання. 3. Дайте власну відповідь на одне із запитань. Поясніть ї

Натисніть на зображення, щоб дізнатися більше.