§ 14. Розвиток освіти, науки та літератури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
2. Українська освіта на західноукраїнських землях
Працюємо з джерелом
Про єврейські школи
Початкові школи (польськомовні) у Східній Галичині зовсім не приваблювали єврейську меншину. Тому єврейські діти ходили до єврейських релігійних початкових шкіл — хедер або талмуд-тор. Перші були платними, а другі створювали для навчання сиріт і дітей із бідних єврейських сімей. Школи утримували коштом єврейських громад і на пожертвування заможних євреїв. Навчанням дітей займалися маламеди, або книжники. Від другої половини ХІХ ст. замість малоосвічених маламедів прийшли вчителі, які мали ґрунтовну фахову підготовку. Тісні хедери, у яких лише кілька десятків учнів вивчали єврейську релігійну літературу, замінили одно-, дво- і чотирикласні навчальні заклади.
Початкові школи становили важливий елемент традиційної єврейської системи освіти та релігійності, їхня діяльність значною мірою пояснює високий рівень грамотності серед єврейської меншини. Так, після поляків євреї посідали в Україні друге місце за кількістю письменних, які становили 41,7 % від усього населення.
(Лазарович М. В., Лазарович Н. А. Національні меншини України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.: освітній контекст. — URL: https: / / jnos.donnu.edu.ua / article / view / 6506 / 6538)
1. Опишіть єврейську релігійну початкову школу. 2. Чому в єврейських громадах віддавали перевагу єврейським релігійним початковим школам? 3. Висловіть власну думку, яку роль ці школи відігравали у збереженні національної ідентичності єврейства.
Цікаві факти
У єврейських громадах традиційно приділяли значну увагу освіті. На початку ХІХ ст. переважала релігійна освіта — хедер. До хедера діти йшли у віці чотирьох років і вчилися приблизно десять років. У таких школах діти проводили вісім-дев’ять годин на день і дуже втомлювалися. Блідий, худий, змучений вигляд дитини свідчив про те, що вона насправді вчить Тору (священна книга в юдаїзмі). Закінчуючи школу, діти мали скласти званий випускний іспит за допомогою голки. Меламед (учитель) відкривав Тору, брав голку і будь-яке слово проколював. Відповідно учень, починаючи від того слова, мав відтворити дослівно зміст аж до того слова, де закінчувався слід від голки. Це було кілька аркушів. Такого результату можна було досягти лише механічним повторенням щодня протягом років одного й того самого.
У цей період почали з’являтися і світські школи. Найвідоміша така школа виникла в 1813 р. в Тернополі — школа Йозефа Перля. Усі предмети в ній викладали німецькою мовою. Релігії було присвячено лише три години на тиждень (замість звичних дев’яти). Учителями були німці.
3. Внесок закарпатських вчених у розвиток науки
Цікаві факти
Нові західноєвропейські ідеї, що їх поширювали закарпатські вчені в імперських навчальних закладах, відчутно впливали на формування поглядів молодих росіян. М. Балудянський у своїх лекціях засуджував кріпосницькі порядки, рекомендував «відновити природну свободу і природний порядок у суспільстві». Він уважав за необхідне вивільнити селян і надати їм землю у безстрокову оренду. Залишилася неопублікованою чотиритомна праця вченого стосовно способів вивільнення кріпосних селян у Російській імперії.
Коли імперські ідеологи зрозуміли, які «крамольні думки» пропагують запрошені вчені, вони жахнулися. У 20-х рр. ХІХ ст. розпочалися переслідування за «вільнодумство». М. Балудянський на знак протесту проти заборони вільно проголошувати свої думки в 1821 р. подав у відставку з посади ректора університету.
Крім Петербурзького університету, «справи про вільнодумство» в середовищі викладачів і студентів виникли також у Харківському університеті та Ніжинській гімназії вищих наук. До всіх цих «справ» безпосереднє відношення мали закарпатські вчені. Їх звинувачували в тому, що вони «вкорінюють руйнівні ідеї» серед студентів. П. Лодія та М. Балудянського називали «породженнями революції та шахраями».
Закарпатці намагалися дотримуватися вільного навчання, обміну думками, наукової творчості в той час, коли імперська бюрократія всіляко придушувала те, що могло послабити її владу. Тому ці люди європейської культури зайшли в суперечність з імперською дійсністю. Проте це не применшує значення діяльності закарпатських вчених для поширення європейських ідей у Росії.
4. Література і театр
Працюємо з джерелом
Вірш М. Шашкевича «Руська мова»
Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:
Чому ж мова єй немила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?..
https: / / www.ukrlib.com.ua / books / printit.php?tid=688
Вірш М. Шашкевича «Отець ся один…».
Отець ся один
Учителя питав:
«Яким би світом
Синок щастя мав?»
Сей му одповів:
«Навчи бога знати,
Навчи хороше
Читати, писати;
Вмісто імінє
Дай му розум ясний,
Тогда твой синок
Повік буде щасний».
https: / / osvita.ua / school / literature / sh / 78253 /
1. Які запитання у своїх віршах ставить перед читачами М. Шашкевич? 2. Висловіть думку, як пов’язані між собою ці питання. 3. Дайте власну відповідь на одне із запитань. Поясніть ї
Сторінками подій
Натисніть на зображення, щоб дізнатися більше.
Юрій Гуца-Венелін зробив значний внесок у науку за своє коротке життя (прожив лише 37 років). Він вирішив присвятити себе вивченню життя східних слов’ян та в 1825 р. прибув до Москви. Залюбленість в історію закарпатський юнак поєднував зі здобуттям медичної освіти. Не припиняючи навчання, він видав двотомну працю з історії болгарського народу «Давні та сучасні болгари».
На думку істориків, ця праця започаткувала болгарське національно-культурне відродження. На знак пошанування заслуг Ю. Гуци-Венеліна у столиці Болгарії Софії йому встановили пам’ятник.
Перші публічні вистави українською мовою глядачі побачили в червні 1848 р. у Львові, Перемишлі, Коломиї. Було використано п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Більшість визначних архітектурних пам’яток цієї доби на західноукраїнських землях було зосереджено у Львові. Це Оссолінеум, ратуша на площі Ринок із високою вежею та годинником, міський театр і декілька житлових будинків. Більшість споруд першої половини ХІХ ст. створили німецькі архітектори.
Особливістю розвитку церковної архітектури на західноукраїнських землях стало поєднання класичного стилю з українськими народними традиціями. Як приклад можна навести кафедральний собор у Чернівцях.
Новий етап у розвитку образотворчого мистецтва на західноукраїнських землях був пов’язаний із творчістю Луки Долинського. Ще в юнацькі роки його хист до малювання помітив київський греко-католицький митрополит. Він відправив хлопця до Львова, де шукали майстрів для розпису новозбудованого собору Святого Юра. Мистецьку освіту Л. Долинський здобув у віденській Академії мистецтв. Закінчивши її з відзнакою, майстер повернувся до Львова, де працював усе життя. Він виконав багато розписів для різних церков. Л. Долинський приділяв увагу й жанру портрета.