§ 12. Початок національного відродження на західноукраїнських землях

Із єпископського послання Андрія Бачинського до духовенства

Історичний досвід, численні приклади свідчать, що для зміцнення будь-якої народності або нації немає підойми міцнішої або тривкішої, аніж збереження питомої батьківської та материнської мови, писемності та віри. Як тільки який-небудь народ починає соромитися і цуратися рідної мови, писемності та релігії, а відтак і зовсім її забувати, одразу ж починають відбуватися незворотні зміни…

ГР 2. Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. У чому Андрій Бачинський убачав головну небезпеку для існування будь-якої народності? 2. Як він визначив роль мови у збереженні національної свідомості? На які зміни єпископ звертає увагу? Чи погоджуєтеся ви з його думкою? Чи доречними є його слова сьогодні? Чому? 

Після розпаду «Руської трійці» та смерті М. Шашкевича члени гуртка не припинили своєї діяльності.
Важливе значення для впровадження в повсякденний вжиток рідної мови мала праця колишніх членів «Руської трійці» над створенням граматики української мови. Протягом 40-х рр. ХІХ ст. вийшли дві «Граматики», написані І. Вагилевичем (1845 р.) та Я. Головацьким (1849 р.). Істотною ознакою їхніх літературних творів стало те, що вони були написані на народній національній основі. У дусі романтизму гуртківці надавали великого значення дослідженню й поширенню історичного минулого. У своїх історичних працях вони з гордістю писали про славні часи Русі, Галицько-Волинського князівства та Української козацької держави.
Підсумком діяльності галицьких патріотів стали програмові засади українського національного руху, сформульовані в статті Я. Головацького «Становище русинів у Галичині» (1846 р.). На думку сучасних істориків, Головна руська рада, що виникла в 1848 р., поклала їх в основу своєї діяльності.

Лідери «Руської трійці» підтримували зв’язки з представниками національних рухів слов’янських та інших народів. Завдяки цьому вони долали цензурні заборони, що чинила влада для їхніх праць у Східній Галичині. Твори гуртківців видавали в Буді (частина сучасного міста Будапешт в Угорщині), Відні, Празі, Варшаві, Лейпцигу, Штутгарті, Москві та Санкт-Петербурзі. Багато творів гуртківців було перекладено іноземними мовами. 

Натисніть на зображення, щоб дізнатися більше.